Після низки непорозумінь країни “Східного партнерства” врешті погодили заключну заяву ризького саміту. Документ закликає поважати територіальну цілісність держави.
У Ризі на саміті країн Східного партнерства затверджена заключна заява. Про це повідомив дипломат, який перебуває на заході у латвійській столиці, пише DW з посиланням на інформагентство dpa у п’ятницю, 22 травня. За його словами, представникам країн вдалося вирішити непорозуміння з Азербайджаном та досягнути згоди.
У заключному документі ЄС у черговий раз заявив про незаконність анексії Криму і міста Севастополя і таким чином підтвердив свої позиції, зафіксовані у спільній заяві саміту Україна-ЄС 27 квітня, передає інформагентсво “Інтерфакс”. “Учасники саміту підтверджують свої позиції стосовно “Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 про територіальну цілісність України”, – зазначається у документі. Як уточнюється, саме дії проти України та події в Грузії засвідчили, що фундаментальні принципи суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів не стали само собою зрозумілими у ХХІ столітті на Європейському континенті.
Серед іншого, за даними dpa, у заяві наголошується на необхідності захисту територіальної цілісності держави. Цей пункт ухвалено на тлі конфлікту, що триває на Сході України та в якому бере участь Росія. Напередодні представники Білорусі та Вірменії висловили побоювання, що Росія може розкритикувати “втручання у справи України та Грузії”. Тому напередодні Мінськ і Єреван не погодилися з проектом попередньої заключної заяви саміту “Східного партнерства” через фрагмент тексту документу, де засуджується анексія Росією Криму.
У тексті документу залишилося формулювання “незаконна анексія Криму”, щодо якого напередодні виникли протиріччя серед учасників Східного партнерства.
Але фактично про анексію заявили лише країни-члени Євросоюзу. Наприклад, в інших випадках у тексті говориться “Учасники саміту”, а не лише “ЄС”.
“ЄС підтверджує свою позицію, відображену в спільній заяві, зробленій під час саміту ЄС-Україна 27 квітня, зокрема щодо незаконної анексії Криму та Севастополя. Учасники саміту (Ризького. – Ред.) підтверджують свої позиції щодо Резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 про територіальну цілісність України”, – говориться в декларації.
Раніше повідомлялося, що делегації Вірменії і Білорусі не погоджувалися з формулюванням про анексію Криму, в результаті чого підготували компромісний текст.
“Питання щодо Криму, коли весь світ визнав анексію незаконною, а одна країна не хоче її помічати, є не проблемою всього світу, а цієї країни”, – відзначив Петро Порошенко під час прес-конференції за результатами саміту.
“Мене, як президента, це аж ніяк не турбує. Мене більше турбує, що ООН визнала незаконною анексію Криму”, – додав він.
Президент Європейської Ради Дональд Туск назвав процес узгодження фінальної заяви “абсолютно нормальним”, передає “Інтерфакс”. “Позиція Азербайджана та Білорусі для мене є показником того, що ЄС має диференційовано підходити до своїх партнерів. Ми передбачили цю проблему”, – зазначив він на прес-конфереції.
Фінський глава уряду Александр Стубб повідомив, що у підсумковій заяві український конфлікт та РФ хоч і згадуються, але вони не були центральною темою обговорення. Він нагадав, що мета ЄС – стабільні демократичні та економічно процвітаючі сусідні країни.
Президент України Петро Порошенко, коментуючи результати саміту, заявив, що Україна та Грузія отримали від Євросоюзу сигнал щодо перспектив запровадження безвізового режиму. “У нас є сильний месидж про те, що ЄС вітає успіх України і Грузії на шляху лібералізації візового режиму з ЄС”, – цитує Порошенка у п’ятницю агентство “Інтерфакс”.
Український президент пояснив, що Вірменія та Білорусь “не були категорично проти чи заперечували, вони намагались пов’зати згадування цих позицій в декларації з іншими позиціями, які мали для них спільний інтерес”.
Російська влада відкидає звинувачення України та Заходу щодо анексії Криму та наполягає на законності проведеного на півострові референдуму.
У декларації також згадуються конфлікти у Придністров’ї, Грузії та Нагірному Карабасі (згадування останнього викликало нарікання зі сторони азербайджанської делегації).
Учасники саміту відзначили, що події в Україні та Грузії показали, що “фундаментальні принципи суверенітету та територіальної цілісності не можуть бути гарантовані у ХХІ столітті”.
Спільна декларація відзначає прогрес України та Грузії у втіленні Планів дій щодо лібералізації візового режиму. Євросоюз готовий допомагати країнам, щоб виконати всі необхідні вимоги до кінця 2015 року.
Якщо це станеться, то Єврокомісія запропонує Європейському Парламенту та Європейській Раді звільнити громадян України та Грузії від необхідності віз.
Дональд Туск під час прес-конференції зауважив, що можливе позитивне рішення щодо безвізового режиму з Україною та Грузією мають ухвалити не лише інституції ЄС, а й політичне керівництво всіх 28 країн Євросоюзу.
“Тут мова йде про політичну відповідальність”, – наголосив Дональд Туск.
“Все впирається в Грузію і Україну, щоб вони задали необхідний темп, і вжили відповідні кроки”, – додав він.
Петро Порошенко повідомив, що результати роботи оціночної комісії щодо виконання країною плану дій про безвізовий режим Київ отримає не пізніше 15 грудня.
У підсумковому документі підтверджується початок повноцінної дії Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року.
Рішення відкласти реалізацію Угоди про зону вільної торгівлі ухвалили 12 вересня 2014 року у Брюсселі на тристоронніх перемовинах між ЄС, Україною і Росією.
Декларація повідомляє про надання Україні макрофінансової допомоги від ЄС у вигляді позики на 1,8 млрд євро. Церемонія підписання відповідного меморандуму відбулася на самому саміті.
У 2014-2015 роках Україна вже отримала допомогу від ЄС на суму 1,61 млрд євро.
У представництві Євросоюзу раніше наголосили, що загальна сума кредитів складе 3,41 млрд євро – це найбільша допомога країні, що не є членом ЄС.
Крім того, у декларації вказується, що країни, які підписали угоди про асоціацію з ЄС, зможуть розраховувати на кошти з нового Фонду підтримки малого та середнього бізнесу.