На початку лютого студенти і викладачі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка за сприяння Представництва Австрійської Служби Академічних Обмінів (ОeАD) у Львові та особисто його керівника – аташе з питань освіти, науки та культури Республіки Австрія Андреаса Веннінгера отримали чергову нагоду відвідати столицю Австрії – Відень. Метою поїздки було ознайомлення з роботою міжнародних організацій, а також діяльністю освітніх, дипломатичних та культурних установ цього міста.
Після недільного акліматизаційно-екскурсійного дня знайомства з неперевершеним архітектурним ансамблем австрійської, та світової культурної столиці у понеділок, 1 лютого, розпочалася офіційна програма візиту.
Зранку наша група вирушила на загальну екскурсію в одну з основних чотирьох штаб-квартир ООН у Відні.
Сам архітектурний комплекс ООН був відкритий у 1979 році. Організація орендує цю територію вже протягом 99 років за символічну плату: 1 австрійський шилінг (7 центів) щорічно. Варто відзначити, що приміщення, винаймане ООН, дає прихисток також низці інших спеціалізованих органів ООН, зокрема ЮНІДО, МАГАТЕ та іншим. Ми могли не тільки ознайомитися із функціонуванням цих спеціалізованих органів, але і взяти спеціально підготовані інформаційні матеріали та результати досліджень, які безпосередньо стосувалися питань їхньої діяльності. Ми також мали змогу побачити різноманітні виставки, які стосувалися сфери космосу (наприклад погруддя Юрія Гагаріна, камінь з Місяця), транснаціональної організованої злочинності, Нобелівської премії миру.
Центральне місце будівлі ООН займала виставка, присвячена пам’яті жертвам голокосту – така система нагадування про злочини людства варта уваги та поваги, тобто, учасники конференцій та засідань матимуть найближчим часом перед очима всі ті злочини і жахіття, які ставали на заваді мирному розвиткові нашого суспільства та зможуть виваженіше приймати рішення. Ми також мали змогу побачити велику конференц-залу, де представники країн-членів здійснюють свою повсякденну роботу. У штаб-квартирі можна також побачити фігурку-проекцію Генерального секретаря ООН Пана Гі Муна, проте через брак часу ми не змогли до нього дістатись. Але це не так важливо, адже всі свої місії як Генерального секретаря він виконав, його каденція добігає кінця і невдовзі буде обраний новий Генеральний секретар.
Загалом структура поїздки включала офіційну навчально-інформаційну дообідню і неофіційну культурну пообідню програми. Так уже першого дня, нашу увагу привернуло одне із найпопулярніших місць Відня зимового періоду – легендарна ковзанка “Wiener Eistraum”, що розташована на одній з центральних площ міста безпосередньо перед Віденською ратушею. Ця надзвичайного масштабу ковзанка з багатьма різноманітними доріжками та майданчиками для катання відзначається тим, що до неї веде крижана, освітлена різнокольоровими ліхтариками стежка через мальовничий парк, що надавало усьому цьому дійству казкової атмосфери.
Вівторок обіцяв бути особливо насиченим. Нашим першим пунктом став візит до штаб-квартири ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти), яка знаходиться у Відні з 1965 року. Нас привітно зустріли та провели до приміщення, де на нас чекав невеличкий фуршет. Наступною зупинкою стала розкішний конференц-зал, де зазвичай засідають представники країн-членів ОПЕК. Саме в його стінах ми мали честь послухати презентацію про діяльність Організації. Представники інформаційного відділу ОПЕК ознайомили нас із цілями та особливостями функціонування Організації, її членським складом та історичним минулим. Варто зазначити, що на даний момент членами організації є 13 країн, які контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. З огляду на глобальні масштаби щоденного споживання нафтопродуктів, ОПЕК визначає своєю основною метою забезпечення стабільності у світових цінах на нафту, яка є просто необхідною як для постачальників так і для споживачів даного ресурсу. Не міг не зацікавити нас і той факт, що в структурах Організації працюють не лише громадяни країн-членів, а представники 38 національностей. Таким чином, і в українців є можливість працевлаштування в ОПЕК. Після презентації ми оглянули й інші приміщення Організації та зупинилися у залі для прес-конференцій, де мали можливість поспілкуватися з представником ОПЕК у форматі питань-відповідей. Окрім того, нам надали різноманітні матеріали для більш детального ознайомлення з діяльністю Організації, а також сувеніри із символікою ОПЕК. Візит був справді пізнавальним і залишив по собі лише приємні враження.
Наступна зустріч у нас була запланована з представником ОЕАД, австрійської організації міжнародної мобільності і співробітництва у сфері освіти та науки. Саме за сприяння цієї організації і була організована наша поїздка. Під час розмови з працівниками регіонального офісу ОЕАД у Відні ми дізналися багато про діяльність організації у сфері освіти, зокрема про різноманітні курси та програми, організовувані та підтримувані нею – зокрема, літня школа сталого розвитку у Відні та бізнес-школа зелених технологій.
Також цікаво було дізнатися про проживання студентів та викладачів-стипендіатів ОЕАД у екологічно чистих (так званих пасивних) гуртожитках, спорудженням та адмініструванням яких займається організація.
Загалом, враження були позитивні, також ми всі усвідомили, у якому напрямку потрібно рухатися Україні та українському студентству у галузі проживання та навчання.
У вівторок, у другій половині дня, наша група відвідала австрійський Парламент. Нас вразила ця будівля своїми розмірами, неймовірною архітектурою та «імператором у піжамі».
Гід, який проводив екскурсію, розповідав дуже цікаво та емоційно. Ми дізнались, що у Парламенті засідають Національна і Федеральна ради парламенту Австрії. Раніше у цьому будинку розміщувалась Палата представників Австро-Угорщини. Не зважаючи на великі руйнування під час Другої світової війни, будівля Парламенту була повністю відновлена у 1955-56 роках.
Будинок парламенту займає площу понад 13 500 м². Він містить понад 100 кімнат, найважливішими з яких є палати Національної Ради, Федеральної Ради, і колишньої імперської Палати представників. В будинку також знаходяться чисельні переговорні кімнати, бібліотеки, лобі.
Зал засідань Національної ради виглядає досить сучасним, відсутні елементи імперської архітектури. Єдина прикраса – орел – герб Австрії. Натомість зал Федеральної ради нагадує античний театр. Його прикрашають всі 9 гербів земель Австрії. Не менш вражаючим був мармуровий зал, оточений колонами з чотирьох сторін.
На третій день програми, прокинувшись о 7 і добре поснідавши, наша група вирушила на чергову екскурсію. 3 лютого на нас чекали в ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі). До 1995 року організація відома під назвою Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), яка у свою чергу проходила з 3 липня 1973 р. до 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади і завершилася підписанням главами держав і урядів в Гельсінки Заключного акту, який став довгостроковою програмою дій з будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи. Нараду було започатковано як політичний консультативний орган, до якого ввійшли країни Європи, Центральної Азії та Північної Америки. 1 січня 1995 р., згідно з рішенням Будапештського саміту, Нарада з безпеки та співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) і набула статусу міжнародної організації.
Пройшовши контроль і познайомившись з нашим гідом, нас провели до аудиторії, де ми почули вступну лекцію від медіа-експерта Саулі Мухаметрахімової (Казахстан) про функціонування ОБСЄ. Також була підготовлена цікава презентація, яка допомагла краще зрозуміти суть і основи організації. О 10 год. почав свою роботу постійний Форум безпеки і співробітництва ОБСЄ, де наша делегація у статусі спеціально запрошених гостей отримала змогу бути присутньою на черговому засіданні Форуму. Було дійсно цікаво побачити на власні очі як функціонує дана організація. Ми почули кілька виступів представників кількох країн, зокрема і від України, після чого на нас чекала інтерактивна лекція експерта організації Алішера Абдусаламова (Узбекистан) про діяльність ОБСЄ з запобігання і раннього попередження конфліктів. Після цікавої лекції ми мали час на не менш цікаву дискусію про питання, які стосувались насамперед врегулювання конфлікту на сході України, ролі та можливостей ОБСЄ у випадку збройної агресії держав відносно інших, механізмів реалізації основоположних принципів, закріплених в установчих документах організації.
Після трьох попередніх насичених днів, четвер видавався нам доволі легким. За планом у нас була екскурсія до Віденської дипломатичної академії. Там нас гостинно зустріли і провели у актовий зал, де ми познайомились із ректором академії, відомим австрійським дипломатом Гансом Вінклером. Це дуже приємна людина, яка розповіла нам про історію заснування установи, та про її теперішнє функціонування. Цікавим нам видався той факт, що багато з нинішніх дипломатів, міністрів і навіть глав держав, зокрема теперішній президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович колись навчалися саме в цій академії. Це стало своєрідним стимулом для нас як для студентів продовжувати своє навчання із завзятістю та наполегливістю. Приємно було почути, що студенти академії разом із ректором кожного року відвідують різні міста України (Львів, Одеса, Чернівці та інші) і з захопленням згадують ці подорожі, зокрема із теперішнім Послом України в Австрії Олександром Щербою, тоді ще працівником центрального апарату українського МЗС. Після розповіді про академію, ректор вирішив показати нам її. На жаль, обмеження в часі не дало нам змоги оглянути все приміщення академії, проте ми були задоволені побаченим. На прощання пан ректор сказав, що буде з радістю чекати нас в якості студентів академії у майбутньому.
Після екскурсії до академії ми з ентузіазмом продовжили вивчати мальовничі куточки Відня. Поїздка в Шенбрунн принесла нам багато нових вражень. Палац Шенбрунн – один з найбільш відомих на території Австрії, літня резиденція австрійських імператорів та улюблений замок Марії Терезії. Поруч із ним розкинувся прекрасний парк. Ми навіть не змогли уявити який він красивий влітку. Високо на пагорбі стоїть павільйон Глорієтта, який раніше використовувався в якості їдальні та святкового залу, а зараз там кафе для відвідувачів.
Кращого закінчення офіційної частини поїздки годі було й придумати. П’ятниця потішила нас приємною зустріччю з Надзвичайним та Поважним Послом України в Австрії – Олександром Щербою. Посол вразив нас своєю щирістю, відкритістю до молоді та великим запалом до змін. Ми, як майбутні дипломати, почерпнули багато корисної інформації, та з впевненістю можемо сказати, що вийшли звідти натхненними до нових звершень та гордими за нашу країну.
Бажаючи продовжити день в «українському стилі», ми піднялися на високу гору на околицях Відня, де на почесному місці встановлений пам’ятник нашому війську, з вдячним надписом «Українським козакам – визволителям Відня, 1683», які значною мірою долучились до визволення габсбурзької столиці від турецької облоги. Згори нам відкрилася мальовнича панорамою міста, звідки ми вдосталь насолодилися старовинною архітектурою та річкою Дунай.
Після загалом семи днів поїздки з неймовірно позитивними враженнями, новим цікавим і корисним досвідом та уже певною ностальгією за Віднем наша згуртована спільною офіційною і неофіційною програмою група студентів і викладачів міжнародників якраз вчасно до початку нового навчального семестру повернулась до Львова.
Матеріал підготовлений безпосередніми учасниками поїздки і подається в авторській редакції.