Результати президентських виборів У Сполучених Штатах Америки викликали жвавий інтерес як серед пересічних громадян так і в експертному середовищі. Сьогодні Центр міжнародної безпеки та партнерства розпочинає розміщення серії коментарів провідних експертів та фахівців-міжнародників стосовно результатів виборів.
Питання очікувань та результатів, прогнозів змін внутрішньої та зовнішньої політики США, Зміна пріоритетів і звичайно Україна у політиці США у світлі результатів виборів
Сергій Федуняк,
доктор політичних наук, професор,
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича
Обрання Дональда Трампа президентом США є незвичним для американського політичного процесу, оскільки вперше за довгий період керівником держави стала особа, що формально не пройшла політичну соціалізацію і не має адміністративного політичного досвіду. Проте попри передвиборчі декларації, Трамп є абсолютно системним діячем і проблеми можуть виникнути через його адміністративну недосвідченість і недостатню обізнаність. Республіканська більшість в Конгресі не лише «підпиратиме» новообраного Президента, але й зможе нейтралізувати його помилкові дії, що загрожують стабільності політичної і економічної системи США, а також їх позиціям у світі.
Думаю, що відразу після вступу на посаду Д.Трамп підтвердить військово-політичні зобов’язання перед європейськими союзниками в рамках НАТО. Щодо інших напрямів зовнішньої політики та зміни стратегічних пріоритетів США зараз практично неможливо зробити якісь припущення, оскільки поки що немає концептуальних документів операційного характеру, а передвиборча програма новообраного президента наповнена риторикою боротьби за Білий Дім.
Ситуація для України після вступу на посаду нового Президента фактично не зміниться. США виконуватимуть раніше взяті досить скромні зобов’язання. Тому головне завдання української дипломатії в період формування адміністрацією Д.Трампа пріоритетів полягатиме, насамперед, в утриманні допомоги і санкцій стосовно Росії принаймні на нинішньому рівні. На короткотермінову перспективу існують досить обмежені можливості для підвищення статусу України для нової американської адміністрації.
Ігор Тодоров.
доктор історичних наук, професор,
Ужгородський національний університет
Для багатьох (і для мене, зокрема) перемога кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа стала несподіваною. Фаворитом називали кандидата від Демократичної партії Хілларі Клінтон. Кілька місяців поспіль вона лідирувала в електоральних симпатіях американців. До речі, за Х.Клінтон проголосувало таки більше американців ніж за Д.Трампа. Проте особливості американської виборчої системи дозволили стати безперечним президентом саме представнику Республіканської партії.
З 9 листопада з`явилися і дедалі більшають апокаліптичні сценарії подальшого світового розвитку. І не можна відмовляти їхнім авторам в відсутності сенсу. Водночас, світ, не дивлячись на події останніх років, на мій погляд, зберігає певний запас стабільності.
Д.Трамп переміг у демократичній країні, яка має дуже глибокі відповідні традиції. Можна критикувати виборчу систему США (вона на те заслуговує), але, тим не менш, вибори легітимні.
Я хотів би, висловити стриманий оптимізм щодо подальшого світового розвитку. Хоча, безумовно, практика доводить, що вона багатша за будь-які аналітичні прогнози. Проте, мені здається, що не так все однозначно погано у зв’язку із перемогою Трампа. Він переміг демократично в країні де існує понад 200-літня система стримування та противаг гілкок влади.
Зрештою, існують сталі політичні і юридичні механізми, які виходять із національних інтересів Штатів і ці інтереси не залежать принципово від того, хто саме буде в Білому домі. Я думаю, будуть впливати декілька чинників, зокрема, інтереси тих же Штатів у Європі, на Близькому Сході, в Тихоокеанському регіоні. З іншого боку, Д.Трамп багато чого пообіцяв у внутрішній сфері і у нього є можливості завдяки республіканські більшості в Конгресі зреалізувати обіцянки. Про це свідчить зустрічі новообраного президента з очільником республіканців у Сенаті. Після зустрічі Д.Трамп заявив, що його пріорітетними питаннями стануть охорона здоров’я, імміграція та робота. Тому, на мій погляд, на першому етапі президентства він не буде активно проводити зовнішню політику, а буде зберігатися певна інерція, яка йде від теперішньої адміністрації. Водночас, не варто недооцінювати суб’єктивний чинник особистості Д.Трампа. Популістське розуміння подій в світі, нерозуміння міжнародного права може мати певні прояви. Щодо позиції президента США стосовно України, то вона залежатиме багато в чому від України, від нашої спроможності боронити себе і проводити реальні реформи. У Д.Трампа під час його передвиборчої кампанії можна знайти фактично протилежні висловлювання. Він підкреслював, що всебічно на боці України, критикував Європу за невиразну позицію, казав, що саме Америка зайняла більш адекватну позицію. Але з іншого боку, він продовжив і критику Обами.
Отже, не варто драматизувати, принаймні, поки що!
Олександр Кучик
Кандидат історичних наук, доцент,
Львівський національний університет ім. І.Франка
Перемога на президентських виборах у США кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа відкриває нову епоху у світовій політиці. Очевидним є побоювання та невизначеність світових лідерів у доволі непростій ситуації, адже новообраний президент США є маловідомим політиком у середовищі світової політики.
Вибір американців засвідчив еволюціонування виборчих настроїв та вказує на наростання потреби “зайнятися” справами внутрішньополітичного та соціально-економічного характеру у самій країні.
Для світової політики відкривається перспектива “перезавантаження”, та з перспективи заяв Д.Трампа, Сша сконцентруються на власних проблемах, а зовнішньополітичні пріоритети будуть спрямовані на реалізацію національних інтересів США у світі. Судячи з традиції тяглості американської політики, зовнішньополітичні пріоритети США тяжіють до збереження.
Вбачається, що нова адміністрація США у відносинах з Україною у короткостроковій перспективі дотримуватиметься традиційної, передбаченої раніше ухваленими рішеннями позиції. Очевидним є відсутність України у стратегічних пріоритетах США, які акцентують увагу на великих та могутніх дерожавах, а з огляду на це для української дипломатії відкривається широке коло першочергових завдань не втратити набуті перспективи відносин між Україною та США.