У Брюсселі презентували доповідь Віденського інституту міжнародних економічних досліджень “Як стабілізувати українську економіку”. Україні потрібні реформи, але спочатку – визначення пріоритетів, заявляють експерти.
Автори доповіді спробували порівняти сучасну Україну з Польщею, якою та була 20 років тому. Однак, з’ясувалося, що таке порівняння не може бути автоматичним, хоча ВВП на душу населення наприкінці 1990-х був приблизно однаковим в обох країнах, – повідомляє DW.
“Я завжди запитував себе, чому Україна не така, як Польща, чи будь-яка інша європейська країна?” – заявив комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган, який виголосив вступну промову. За його словами, відповідь дуже проста: Україна пішла іншим шляхом і тепер повинна активно зайнятися перетвореннями, якщо справді хоче вийти з кризи.
Представник польського Інституту громадських справ Яцек Кухарчик уточнив, що польські реформи були пов’язані з наміром інтегрувати Східну Європу до ЄС. “Якщо ви уважніше подивитеся на політичні дебати в Польщі, ви побачите, як підтримка європейської інтеграції сприяла реформам”, – каже Кухарчик.
Голова комітету з питань прав людини українського парламенту Григорій Немиря підтримав таку позицію. “Що потрібно Україні – це, як мінімум, світло в кінці тунелю. Це означає багато чого. Це не потребує порожніх розмов та обіцянок, це потребує співробітництва”, – зазначив український депутат.
Одна з проблем, яка несподівано виникла на тлі намірів провести якомога швидше та якісніше реформи в Україні, полягає у кількості радників. Комісар Ган розповів, що в різноманітних міністерствах їхня кількість вже перевищила 200. У підсумку це перевантажує слабкі українські державні інституції, вважає він.
Як наголосив комісар, нинішній український уряд – міжнародна команда, в якій є не лише українці, але й представники США, Литви та Грузії. Найважливіше, щоб всі ці люди змогли грати разом, додав Ган.
Немиря також звернув увагу на те, що не все визначається кількістю радників. “Потрібно розпочати з пріоритетів, визначити пріоритетні напрямки, в том числі у секторальному розвитку”, – сказав він і нагадав слова Володимира Леніна: “Краще менше, але краще”.
Активна торгівля з сусідами може стати ще одним локомотивом для розвитку й для реформ, переконані експерти Віденського інституту. Втім, конкретних рекомендацій у них небагато. “Ми відчуваємо, що спілкування з Росією має зберігатися”, – заявив представник Віденського інституту Міхаель Ландесманн.
Схожу позицію висловив і комісар Ган. “ЄС відкритий для обговорення питань, що викликають стурбованість у російської сторони”, – сказав він. Однак, таке обговорення повинно мати межі. “Немає можливості переглянути угоду (про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з Україною – Ред.) з урахуванням того, що багато країн-членів вже ратифікували її, або перебувають у процесі ратифікації”, – сказав комісар.
Не бачить особливих перспектив для відновлення та розвитку двосторонньої торгівлі між Україною та Росією і польський експерт Кухарчик, який наголосив, що це питання – не економічне, а політичне. “Росія – не такий вже й привабливий партнер. А по-друге, мета відновити торгівлю з Росією – складна, оскільки велика частина продукції постачалася з регіонів, які зараз контролюються сепаратистами, і я не знаю, як можна говорити про відновлення “звичайного бізнесу” за таких умов”, – сказав він.
До обережності у розвитку тристоронніх переговорів з питань торгівлі між Україною, Росією та ЄС закликав і Немиря. За словами депутата, передусім мають бути чітко визначені так звані “червоні лінії”, які сторони не повинні будуть перетинати. Але головною проблемою нині залишається війна на Донбасі, і без її припинення будь-які серйозні економічні зрушення навряд чи можливі.
