24-й саміт Україна-ЄС, який пройшов 3 лютого у Києві, був сповнений символів і емоцій. Адже сам факт прибуття до української столиці топкерівництва Євросоюзу під час повномасштабного російського вторгнення став потужним сигналом того, що Брюссель не має намірів скорочувати чи сповільнювати всебічну підтримку України.
Але які саме конкретні результати принесли переговори президента Володимир Зеленського з очільниками Європейської Ради та Європейської Комісії – Шарлем Мішелем і Урсулою фон дер Ляєн? Чи знайшли відображення у підсумковій декларації саміту очікування української сторони? DW попросила пояснити експертів.
Збільшення військової допомоги та перехід до переговорів про членство в ЄС, – на сьогодні одні з найголовніших пріоритетів Києва у діалозі з Брюсселем. Обидва вони знайшли відображення у декларації саміту, яку старший аналітик Центру “Нова Європа” Лео Літра називає “дуже позитивним документом”. “Якщо уважно прочитати її текст, то можна побачити, що при його укладанні ЄС керувався таким принципом: все для перемоги України у війні, а поступ щодо членства – лише за умови імплементації реформ”, – сказав Літра у коментарі DW, уточнивши, що йдеться про виконання семи умов, висунутих Україні під час надання статусу країни-кандидата на вступ до ЄС у червні минулого року.
Експерт акцентує увагу на тому, що ЄС знову чітко зазначив, що “буде надавати військову допомогу Україні для протидії російській агресії стільки, скільки буде необхідно”. “Це потужний сигнал. У декларації нагадується, що загалом ЄС та країни-члени надали Україні фінансової, гуманітарної, бюджетної та військової допомоги на суму 50 мільярдів євро. Це надзвичайно велика сума”, – відзначив аналітик. Окрім прямої військової допомоги, ЄС заявив про те, що разом з Україною працюватиме над втіленням Формули миру президента Зеленського, яка складається з 10 пунктів. На думку Лео Літра, “якщо за Україною стоятимуть 27 країн-членів ЄС”, то це значно збільшує шанси на реалізацію Формули миру.
Впадає у вічі, що обидві сторони – і Київ, і Брюссель – готувалися до саміту, аби не прийти на зустріч із порожніми руками, відзначає науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. При цьому він вказує на серію антикорупційних викриттів у державних органах України, які спецслужби провели напередодні саміту з ЄС. Своєю чергою Брюссель, відрядивши до Києва команду єврокомісарів, “засвідчив, що відданий ідеї інтеграції України в євроструктури вже сьогодні та в майбутньому”.
Гілтон відзначає, що в економічному напрямку ЄС має “зробити своїм пріоритетом надання Україні промислового безвізу”. “Це не тільки дало б поштовх економічній активності, але й сприяло б побудові ще більш тісних міжлюдських зв’язків, що є дуже цінним надбанням, коли буде йтися про ухвалення рішень на національних рівнях щодо приєднання України до ЄС”, – каже експерт.
Серед важливих сигналів декларації саміту, на думку старшого аналітика групи “Geostrategy” Володимира Денисюка, є наміри ухвалити десятий пакет санкцій проти РФ до річниці російської агресії проти України, створити спеціальну міжнародної структури, яка займатиметься розслідуванням злочину агресії, і продовжувати опрацьовувати юридичні аспекти передачі заморожених російських активів на відбудову України.
Пресконференція розпочалася з годинним запізненням. Володимир Зеленський подякував лідерам ЄС за візит, зазначивши, що повітряна тривога, яка лунала під час саміту, не завадила роботі. Також президент України наголосив, що проведення саміту в Києві через рік після початку повномасштабної війни доводить, що Росії “не вдасться зламати громадян України та усіх європейців”.
За словами Зеленського, під час саміту в першу чергу йшлося про безпекові питання. “Росія намагається змінити ситуацію на фронті на свою користь, і щоб не допустити цього ключовим питанням для України є розширення постачання зброї з боку партнерів”, – заявив український президент. При цьому Зеленський подякував ЄС за рішення виділити чергові 500 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру та запуск місії ЄС з підготовки військовослужбовців. Очікується, що в рамках цієї місії ще цього року пройдуть підготовку 30 тисяч українських військових.
Згідно з підписаною за результатом саміту спільною заявою, загальний обсяг допомоги, наданий Україні від ЄС, становить близько 50 мільярдів євро, включаючи фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель, своєю чергою, заявив про подальшу підтримку України всіма можливими способами й стільки, скільки буде потрібно. “Україна і ЄС – одна сім’я”, – наголосив він.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення першого мільярда євро у рамках плану “Швидкого відновлення” України. “Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень – це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали “Швидке відновлення” негайно”, – сказала вона.
Також фон дер Ляєн нагадала, що з травня 2022 року Євросоюз тимчасово лібералізував торгівлю з Україною, скасувавши на рік мито на український експорт до ЄС. За її словами, цей захід “звісно буде продовжено”.
Під час саміту Україна та ЄС домовилися посилити співпрацю щодо відновлення справедливості для “усіх хто постраждав від зла РФ”, наголосив Зеленський. У заяві за підсумками саміту зафіксовано спільне бачення щодо необхідності створення правового механізму для притягнення винних у злочині агресії. “Ми постійно працюємо над створенням відповідного трибуналу”, – зауважив Зеленський.
Сторони також не обійшли увагою майбутній десятий пакет санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, Україна очікує обмежень проти ядерної сфери РФ та ракетної програми. “Ми говорили про російську ракетну програму, розширення енергетичних санкцій, зокрема, на ядерну сферу, розширення персональних санкцій”, – повідомив Зеленський.
Як поінформувала президентка Єврокомісії, ЄС планує сконцентруватися на технологіях, які можуть бути використані російською воєнною машиною. “Ми дивимося глибше в складові, які були знайдені, наприклад у дронах, для того, щоб переконатися, щоб у Росії не було доступу до цих технологій”, – наголосила фон дер Ляєн. ЄС, зазначила вона, планує ухвалити десятий пакет санкцій до 24 лютого.
Згідно зі спільною заявою за підсумками саміту, ЄС також пообіцяв активізувати роботу щодо використання заморожених активів Росії для підтримки відновлення України та відшкодування збитків, завданих російською агресією.
Окремою темою саміту стала подальша інтеграція України до ЄС, зауважив Зеленський. “Попри повномасштабну війну прогрес в імплементації Угоди про асоціацію є очевидним. На сьогодні вже виконано 72 відсотки наших зобов’язань”, – повідомив український президент.
Один з підсумків саміту Україна-ЄС – згода Брюсселя вже навесні оцінити рівень виконання Києвом семи рекомендацій щодо проведення реформ, які Україна отримала разом зі статусом кандидата на вступ до Євросоюзу. Досі ЄС відмовлявся надати таку оцінку раніше жовтня 2023 року, що робило неможливим розпочати у 2023 році переговори про вступ до ЄС. “Уперше в нашій спільній заяві саміту зафіксовані наміри розпочати переговори про вступ до ЄС. Мета – почати переговори вже цього року”, – наголосив Зеленський.
Ще одним із важливих результатів саміту український державний лідер назвав прогрес у питанні інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. “Ми схвалили план пріоритетних дій на 2023–2024 роки. Його реалізація зробить Україну де-факто членом Євросоюзу на рівні секторів економіки: промисловість, аграрний сектор, енергетика, цифрові послуги, транспорт, фінансова сфера, митниця”, – пояснив Зеленський.
Європейські гості позитивно оцінили прогрес у втіленні реформ в Україні, які доводиться реалізовувати в умовах війни. Як наголошується в підсумковій заяві саміту, ЄС “визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців” у виконанні семи критеріїв Єврокомісії. Зокрема, прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг. Також ЄС привітав намір України отримати оцінку Венеційської комісії щодо закону про національні меншини.
Водночас Брюссель нагадав про необхідність впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. А саме реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду.
Попри те, що Україні відпочивати на шляху реформ ще зарано, Фон дер Ляєн визнала, що глибоко вражена чіткістю, якістю і швидкістю тих перетворень, які вже втілено. “Це феноменально”, – наголосила президентка Єврокомісії.