До Києва з дводенним офіційним візитом приїздить президент Польщі Анджей Дуда.
З огляду на стратегічну важливість відносин між Києвом і Варшавою та нещодавнє переформатування польської влади, візит пана Дуди може мати дуже далекосяжні наслідки для зовнішньої політики України.
ВВС Україна за допомогою публікацій польської преси та українських експертів-міжнародників спробувала розібратися, чого чекати від першого за понад п’ять місяців на посаді приїзду глави польської держави до України.
Анджей Дуда має прибути до Києва в понеділок. Цього дня запланована його поїздка до Биківні та покладання квітів на могили розстріляних там сталінським режимом поляків.
У вівторок польський президент матиме інтенсивний графік: зустріч з Петром Порошенком, переговори з Арсенієм Яценюком та Володимиром Гройсманом, зустріч зі студентами та інтелігенцією, а також розмова з представниками польської громади – два останні заходи пройдуть у посольстві Польщі.
Заплановані й інші заходи: зокрема зустріч міністрів оборони двох держав. За її підсумками мають підписати спільну заяву від імені міністрів оборони України, Польщі та балтійських країн.
Майбутній візит інтенсивно обговорюють польські ЗМІ та експерти. Тамтешні спостерігачі вважають, що саме за підсумками цієї поїздки можна буде говорити, яке саме місце Україна займе у зовнішньополітичній стратегії нового керівництва Польщі: за останні півроку у західних сусідів України змінилися президент, парламент та уряд, і до влади прийшли представники консервативної партії “Право і справедливість”.
Аналітики прогнозували, що нова влада зосередиться на відносинах з центральноєвропейськими країнами – розвиватиме балтійсько-чорноморські формати співробітництва та відроджуватиме співпрацю “Вишеградської четвірки”. Однак чіткої відповіді на питання, яке місце у цій новій концепції посідатиме Україна, до останнього часу не було.
Ані Анджей Дуда в інавгураційній промові, ані прем’єр Беата Шидло, представляючи програму уряду, не фокусувалися на Україні. Однак експерти передрікали: зміни будуть.
Професор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький заявив у коментарі польській інформагенції РАР, що після “героїчно-сентиментально-романтичного” періоду двосторонні стосунки стануть прагматичними. Що, за його словами, зовсім не означає їхнього погіршення.
“Минув час, коли Україна могла абсолютно і автоматично розраховувати на позитивну реакцію Польщі у будь-якій справі… Приходить час міцніших, твердіших взаємовідносин, які не виключають дружби і союзів, однак заснованих на принципі: ти щось даєш і чогось вимагаєш”, – заявив пан Маліцький.
“Попередні українські уряди вважали, що у стосунки з Польщею можна не вкладатися, бо Польща і так завжди підтримуватиме Україну… Цей етап закінчився”, – констатує він.
Інтрига візиту полягає ще й в тому, що виборець Анджея Дуди і його партії немалою мірою скептично ставиться до України.
Для правих середовищ Польщі критично важливою є історія українсько-польських стосунків. Тамтешні сільськогосподарські виробники, м’яко кажучи, неоднозначно ставляться до перспективи тривалого продовження війни санкцій між ЄС та Росією: тут наростає нерозуміння того, чому за “українські проблеми” вони повинні розплачуватися втратою величезного ринку збуту овочів, фруктів та м’яса.
“Візит президента до України може стати його найважливішим на сьогодні закордонним візитом. Стане зрозуміло, чи Польща й надалі буде результативно виконувати роль посла України в ЄС, чи ця роль відійшла в минуле”, – пише публіцист Павел Вронський у статті для Gazeta Wyborcza.
Які найважливіші проблеми обговорюватимуться на зустрічах за участю польського президента?
Економічна співпраця, припускають експерти, не обмежиться розмовами про допомогу, яку Польща може надати Києву: західних партнерів також цікавитимуть можливі інвестиції в Україну. Адже потенціал для цього теоретично має зрости вже за кілька тижнів, коли набере чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
“Питання тут не стільки в ЗВТ, скільки в стабільності й прогнозованості ситуації в Україні. Бізнес боїться йти в Україну: не стільки через війну, скільки через нерозуміння, що буде з українською владою. Бізнес любить тишу, а українська політична нестабільність, з’ясування стосунків всередині коаліції його відлякують”, – каже Сергій Солодкий з Інституту світової політики, додаючи: десятисекундне відео п’ятничної бійки біля трибуни Верховної Ради могло перекреслити багатомісячні законодавчі зусилля з покращення інвестклімату в Україні.
Однією з тем двосторонніх розмов ймовірно стане можлива участь Варшави у переговорах щодо конфлікту на Донбасі.
Ще кілька місяців тому Анджей Дуда заявляв, що виступатиме за приєднання Польщі до посередників, які беруть участь у переговорах. Однак невдовзі Петро Порошенко заочно відповів польському колезі, що не вважає за доцільне зміну формату переговорів: і українські, і польські коментатори тоді назвали цей жест українського президента дещо недипломатичним.
Утім, не виключено, що до цієї теми Україна та Польща повернуться зараз.
“Результати останніх виборів у Польщі показали, що суспільний запит на задоволення польських амбіцій там досить сильний. Україні доведеться з цим рахуватися”, – каже Сергій Солодкий.
“Нам було б дуже бажано мати Польщу за столом переговорів, але важко припустити, що на цей крок погодиться Росія. Водночас активна участь Польщі у пошуку виходу з конфлікту – навіть без фізичної присутності її представника за столом переговорів – стала б серйозним імпульсом у захисті українських інтересів”, – каже Олексій Мельник з Центру Разумкова.
Експерт пояснює: Київ настільки багато увагу приділяє консультаціям з Берліном та Парижем, ігноруючи при цьому Варшаву, що це стало приводом для непублічних претензій з боку польських партнерів.
У той же час залучення Варшави до цих переговорів могло б піти на користь Україні – з огляду на стратегічну роль Польщі та її представників в Євросоюзі та НАТО.
Ще одна тема, яку точно підніме у ході свого візиту Анджей Дуда, – питання історичної пам’яті.
Ухвалений у квітні цього року закон про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті чимало польських коментаторів напряму називають “законом про героїзацію УПА”.
Ці слова для поляків звучать однозначно негативно: тамтешня історіографія звинувачує УПА в убивстві десятків тисяч поляків у 1940-х роках.
Прийняття цього закону під час візиту до Києва тодішнього президента Броніслава Коморовського багато хто в Польщі сприйняв як демонстративний вияв неповаги.
“Його прийняли не в той час. Він абсолютно правильний з точки зору вшанування пам’яті борців за незалежність України, але неправильним було його прийняття саме в день виступу у Верховній Раді пана Коморовського”, – каже керівник групи з міжпарламентських зв’язків України і Польщі, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
“(Цей закон. – Ред.) унеможливлює розмови наших істориків про волинську різню, оскільки критика УПА переслідується за законом”, – пише публіцистка Ягенка Вілчак у впливовому тижневику Polityka.
Польські спостерігачі кажуть, що ще у вересні цього року українські політики обіцяли польським колегам пом’якшити положення закону, але цього не сталося.
Борис Тарасюк пояснює: депутати згодні піти на певні зміни, які б не міняли суті, і вже зареєстрували законопроект. Однак поляки вважають це недостатнім, а отже потрібні додаткові консультації, які ще не відбулися.
“У вівторок Дуда зустрічатиметься з головою Верховної Ради, я теж буду присутній на цій зустрічі. Побачимо, наскільки це питання хвилює польську сторону”, – резюмує Борис Тарасюк.
Українські експерти погоджуються: для польського виборця, особливо прихильника Анджея Дуди і його партії, історичне питання є важливішим, ніж для українців, яким подекуди навіть важко усвідомити його важливість для поляків.
“Але фокусування на минулому може повернути українсько-польські стосунки до минулого і стати величезною перешкодою для співпраці. Кращого подарунку Путіну не можна придумати”, – каже Сергій Солодкий.
Українські експерти відчувають і певною мірою розуміють прагнення поляків переглянути модель відносин з Києвом.
“Підтримку Варшави справді часто сприймали як належне. Варшава часто виручала Україну. І тепер суспільство, громадяни і політики там дійшли висновку, що настав час виставляти своєрідні рахунки Україні”, – каже Сергій Солодкий.
Однак, продовжує експерт, зараз – найгірший час, аби “з’ясовувати стосунки і сперечатися, хто кому більше допоміг”, оскільки найбільше виграє від цих дискусій Росія.
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко каже, що українсько-польські стосунки повинні базуватися на принципі, вперше проголошеному ще Юзефом Пілсудським на початку ХХ століття: “Без вільної України немає вільної Польщі”.
Причин для того, щоб щось у цьому підході змінилося сьогодні, немає, каже екс-міністр.
“Історія показує: як тільки ця формула припиняла працювати, ставалися трагедії або для України, або для Польщі, або для них обох. Якщо впаде Україна, то наступною впаде Польща – поляки відчувають це своєю шкірою. Для них – це не гра в концепції, а питання виживання”, – каже пан Огризко.