Після багатьох місяців відносного затишшя на Донбасі тема російсько-українського конфлікту знову опинилася в центрі уваги країн Заходу. У кінці березня неподалік селища Шуми втратили життя чотири українських військових, а 6 квітня стало відомо про загибель ще двох. Крім того, 30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив про нарощування РФ військової присутності біля кордонів України. Того ж дня видання The New York Times повідомило з посиланням на джерела у Вашингтоні, що російські війська після навчань не залишили територію поряд з кордоном України.
Зранку вівторка, 6 квітня, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зателефонував президенту України Володимиру Зеленському, аби висловити “серйозне занепокоєння з приводу військової активності Росії в та довкола України”, а також через порушення режиму припинення вогню. Столтенберг запевнив Зеленського в “твердій підтримці” НАТО суверенітету та територіальної цілісності України.
Постпреди 30 держав-членів НАТО 1 квітня обговорили на засіданні Північноатлантичної ради нинішню безпекову ситуацію в регіоні Чорного моря, повідомив чиновник Альянсу західним медіа. За його словами, вони “поділяють занепокоєння щодо нещодавньої великомасштабної військової активності Росії в і довкола України”. Також вони занепокоєні “російськими порушеннями” припинення вогню, яке почало діяти в липні 2020 року. “Дестабілізаційні дії Росії підривають зусилля з деескалації напруженості в рамках угоди від 27 липня 2020 року”, – зазначив чиновник НАТО і додав, що Альянс продовжує уважно моніторити ситуацію.
Одним з конкретних наслідків напруженості стало те, що президент США Джо Байден провів першу розмову з Зеленським. У Білому досі заявили, що Байден під час телефонного дзвінка 2 квітня підтвердив “непохитну підтримку” територіальної цілісності України “перед лицем продовження агресії Росії на Донбасі та в Криму”.
Про “крайнє занепокоєння” погіршенням безпекової ситуації на Сході України та через “переміщення російських військ у Росії та у незаконно анексованому Криму” заявила речниця ЄС із зовнішньої політики Набіла Массралі. 4 квітня верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель після розмови з головою МЗС України Дмитром Кулебою заявив, що Рада ЄС обговорить ситуацію 19 квітня.
Офіційний Брюссель висловив підтримку зусиллям “нормандської четвірки” та Тристоронньої контактної групи з досягнення миру. “ЄС вітає важливі кроки, здійснені Україною під керівництвом президента Зеленського. ЄС закликає владу Росії утриматися від будь-яких кроків, які би вели до подальшої напруженості та посилити свої зусилля з імплементації мінських угод”, – додала Массралі.
Не мовчали і у Європарламенті. Попри Великодні свята майже 20 євродепутатів зробили 2 квітня заяву, в який висловили “велике занепокоєння” через “нарощування Росією військ та провокації у Східній Україні та поряд з Україною”. Ініціатор заяви, євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс, написав у Twitter, що він і його колеги закликають ЄС до дій. А втім, у заяві йдеться лише про прохання висловити занепокоєння та невдоволення діями влади РФ.
Судячи із заяв у Брюсселі чи Берліні, широкомасштабного наступу Росії ніхто не очікує. Депутатка німецького Бундестагу Рената Альт (Renata Alt) закликала в розмові з DW не переоцінювати ситуацію. “У Росії цього року відбудуться вибори до Держдуми. Тож це лише гра м’язами з боку Володимира Путіна. Він прекрасно знає, що економічна ситуація у Росії жахлива. Тому він хоче продемонструвати свою владу та силу, щоб відволікти від внутрішніх проблем у країні”, – зазначила доповідачка фракції Вільної демократичної партії щодо Східної Європи Альт.
Брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете також вбачає внутрішні причини в останніх діях Росії. На його думку, Путін намагається відволікти увагу російського населення від справи опозиціонера Олексія Навального, а також хоче показати росіянам і своєму оточенню, що “він досі головний” і може кидати виклик США і Європі. Однак Лете й застерігає, що Росія неодноразово демонструвала свою “ірраціональність”.
Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков запевнив, що армія РФ “не несе загрози жодній країні світу”. Але якщо Москва все ж піде на ескалацію, що робитиме Захід?
Заступник голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Траян Бесеску не думає, що європейські країни можуть зробити багато у цій ситуації. “І ніхто не може”, – додає він. Під час військового конфлікту між Росією і Грузією у 2008 році Бесеску був президентом Румунії. Він згадує, як президент Грузії Міхеіл Саакашвілі очікував військового втручання з боку США. Нинішній євродепутат називає це не інакше, як “жартом”. “Якщо українці вірять, що хтось прийде та напряму підтримає їх шляхом військового втручання – вони помиляються”, – переконаний Бесеску з фракції Європейської народної партії.
Такої самої думки дотримується і Лете: “Будемо чесними – я не очікую, що Сполучені Штати чи європейські країни надішлють солдатів до України”. Натомість він бачить два інші варіанти: надання зброї або ж надсилання до України військових радників. “Президент Байден дав зрозуміти, що він справді хоче жорстко реагувати на російську агресію. Тож політичні умови для надання Америкою зброї Україні наявні”, – переконаний експерт.
“Ми маємо незабаром звернутися до колег з листом, щоб ще раз розглянути можливість надання ПДЧ Україні… Я переконаний, що НАТО міг би повторити свою пропозицію щодо надання плану дій щодо членства України, і це питання ми саме почали узгоджувати з колегами з Балтійських держав”, – заявив Ландсбергіс. За його словами, це було б “потужним сигналом для Росії про те, що Україна обирає трансатлантичний напрямок, і це отримало відгук серед країн НАТО”.
За матеріалами DW та УКРІНФОРМ