Основним мотивом Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбувається 14-16 лютого, судячи з перших виступів, є ствердження того, що Захід як спільність і модель втрачає привабливість у світі і слабшає зсередини. Відкриваючи триденний форум за участю десятків голів держав та урядів, міністрів, експертів, його голова, німецький дипломат Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) констатував у Заходу “кризу ідентичності”. Про це в Мюнхені говорять уже кілька років, особливо на тлі нової зовнішньої політики США і виходу Великобританії з Євросоюзу.
І з кожним роком фарби все більше згущуються. Для Мюнхенської конференції, заснованої як форум країн НАТО для підтримки альянсу Європи та США, це є центральним питанням.
Стурбованість Ішинґера з приводу втрати єдності на Заході підхопив у своїй промові федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier). Політик почав свій виступ зі слів про те, що “сьогоднішній світ не такий, як в 2014 році”, коли він виступав тут як глава німецького МЗС. Тоді Мюнхенська конференція проходила за лічені дні до початку анексії Криму, про що теж згадав у своїй промові президент ФРН. “Росія, яка – справедливо чи ні – уражена і віддалена, не лише анексувала Крим без оглядки на міжнародне право, – сказав Штайнмаєр. – Вона знову зробила інструментом політики військову силу і насильницьку зміну кордонів на європейському континенті”.
У своєму виступі Штайнмаєр кілька разів згадував Росію, поєднуючи критику з закликами до діалогу з Москвою. Президент ФРН говорив, що ЄС потрібна нова політика щодо Росії, яка не обмежується “осудними заявами і санкціями”. Водночас, за його словами, “роздуми про майбутні відносини з Росією не повинні вестися без або за рахунок країн і народів Центральної Європи”.
Втім, критикував президент ФРН не лише Росію, але і США, Китай і саму Німеччину, яка, на його думку, після закінчення “холодної війни” вважала, що “світ крутиться навколо європейського сонця”. Сьогодні Європа повинна бути не тільки більш прагматичною, але і більш ініціативною для “погашення і запобігання конфліктам на околиці нашого союзу, як на сході, так і на півдні”, сказав німецький президент, маючи на увазі, зокрема, і Україну.
На цьогорічній конференції був представлений, а згодом ніби як знятий з порядку денного мирний план урегулювання конфлікту в Україні від російських і західних експертів. Документ англійською мовою під назвою “Дванадцять кроків зі зміцнення безпеки в Україні і в усьому євроатлантичному регіоні” дійсно з’явився серед інших брошур в холі готелю “Баварський двір”, де проходить форум.
Заява від імені “групи лідерів з питань євроатлантичної безпеки” прикрашає, окрім іншого, логотип конференції, а серед підписантів зазначено і її голову, Вольфґанґа Ішинґера. Текст також опублікувала Російська рада з міжнародних справ (РРМС), яка, судячи з усього, була однією з авторів. Деякі аспекти заяви збігаються з російською позицією, наприклад, використовується словосполучення “каральні операції” щодо подій на Донбасі.
Документ, серед підписантів якого колишній глава російського МЗС Ігор Іванов, відставні високопоставлені американські військові, європейські експерти і кілька представників України, закликає серед іншого розробити дорожню карту щодо скасування санкцій проти Росії по мірі реалізації мінських угод. Також пропонується створити в Україні зони вільної торгівлі як з ЄС, так і з Росією.
Українське МЗС в коментарі українським ЗМІ назвало заяву “приватною ініціативою” окремих експертів, яка не має відношення до офіційної позиції Києва. У пресслужбі конференції на момент написання матеріалу своє ставлення до заяви не прокоментували. Якби не чутлива реакція української делегації, можливо, ніхто в Мюнхені на цей документ не звернув би уваги.
Очевидно, не бажаючи занадто драматизувати, організатори запросили одразу двох політиків, яких прийнято вважати успішними представниками молодого покоління західних лідерів – прем’єра Канади Джастіна Трюдо і канцлера Австрії Себастіана Курца (Sebastian Kurz). Обидва заявили, що, мовляв, не варто перебільшувати кризу Заходу.
Президент України Володимир Зеленський отримав на Мюнхенській конференції з безпеки те, чого не було у його попередника, – окрему дискусію з трансляцією на CNN. Ток-шоу вдалося.
Чи можна говорити про війну, жартувати і при цьому виглядати гідно? Володимир Зеленський показав у Мюнхені, що опанував це непросте мистецтво. Новий президент України вперше взяв участь у престижній конференції з безпеки, до того ж, за умов, про які його попередник Петро Порошенко у попередні роки міг тільки мріяти. Організатори надали Зеленському один з найкращих часових проміжків – приблизно опівдні в суботу, 15 лютого. Зеленський одержав у Мюнхені окрему дискусію щодо України, чого ще не було ніколи. Для порівняння: Порошенко був учасником обговорень з іншими лідерами тем Східної Європи чи коротко виступав один, але пізно увечері і нерідко в спорожнілій головній залі. Зрештою, дискусію з Зеленським транслював американський телеканал CNN, а вела її відома ведуча Крістіан Аманпур.
Розмова з Зеленським відбувалася в новому для Мюнхенської конференції форматі, схожому на ток-шоу, коли гість сидить не на подіумі, а в центрі невеличкої зали. Охочих послухати українського президента було більше, ніж могло вмістити невелике приміщення. За зачиненими дверима було чути протести тих, кому не вистачило місця. В залі зібралося близько сотні осіб – переважно сподвижники Зеленського, а також кілька відставних і нинішніх західних політиків, приміром, колишня держсекретарка США Мадлен Олбрайт. Але в цілому політичних важковаговиків не було. Колишній президент Порошенко, який уперше приїхав до Мюнхена в цій якості, на ток-шоу з Зеленським не прийшов.
Виступаючи з короткою промовою, президент нарікав, що в доповіді Мюнхенської конференції Україна згадується всього вісім разів, а в прогнозі потенційних гарячих точок опустилася з 9 на 10 місце. “Всі почали заспокоюватися”, – критикував український президент. Він повторив вже раніше озвучені тези про бажання досягти миру на Донбасі, складні переговори з Росією і наміри провести місцеві вибори в ОРДЛО в жовтні, але за умови припинення вогню та дотримання українських законів. Не забув він і про Крим та закликав США сприяти обговоренню теми з Росією.
Незвично пролунав пасаж наприкінці його промови, в якому він критикував великі й впливові країни та позиціонував себе, колишнього актора, як голос звичайних людей у всьому світі. Лунало це подекуди занадто патетично, хоча в цілому новому президенту України вдалося уникнути пафосу, до якого був схильний його попередник Порошенко.
Дискусія з ведучою, а за змістом – інтерв’ю, вийшла дуже живою, Зеленський багато жартував. Коли Аманпур запитала його, чому він не замінить великі навушники з перекладом на невеликий непомітний навушник в одне вухо, президент сказав, що слухає музику. Аманпур моментально відповіла: “Мій голос лунає для вас як музика”. Таких моментів було багато. Професійний шоумен Зеленський час від часу вставляв жарти, але це не заважало серйозній розмові. Президент України виглядав щирим, коли говорив про війну та її жертви. Він періодично переходив з української на англійську та навпаки.
З огляду на американську аудиторію ведуча ставила багато запитань про невдалу спробу імпічменту президента США Дональда Трампа, пов’язану з телефонною розмовою з Володимиром Зеленським. Але президент відповідав дипломатично, намагаючись не зіпсувати відносини з Вашингтоном.
Одним з найсильніших місць у дискусії було, мабуть, те, коли Зеленський говорив про порушення Росією Будапештського меморандуму 1994 року, який гарантував Україні територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї. “На жаль, сильна армія, ядерна зброя і НАТО можуть захистити країну, жодні документи не захищають”, – сказав президент України. Він зазначив, що на основі українського досвіду не вірить у жодні документи і закликав до цього інші країни. Зал зустрів цей пасаж мовчанням, оскільки Захід намагається зберегти значення міжнародних угод.
За іронією долі, Зеленський, який у багатьох питаннях намагається дистанціюватися від Порошенка, у Мюнхені повторив тезу свого попередника про те, що Україна захищає не лише себе, а й Європу. “Це не війна в Україні, це війна в Європі”, – наголосив він.
Західні політики та експерти, які виступали під кінець панелі, засипали його похвалою та оплесками – дехто, наприклад, американські сенатори Рон Томас Джонсон та Кріс Мерфі, були у захваті від його реформ. А дехто, наприклад, генсек ОБСЄ Томас Ґремінґер (Thomas Greminger), був радий, що розведення сторін на окремих ділянках зрушило з мертвої точки урегулювання конфлікту на Донбасі. Критики в цей день у Мюнхені Зеленський не почув.
За матеріалами dw.com.
