14 березня було оприлюднене у Офіційному віснику ЄС та набуло чинності ухвалене напередодні рішення про Ради ЄС щодо подовження до 15 вересня санкцій стосовно фізичних осіб та організацій, яких у ЄС вважають причетними до кризи в Україні, – передає BBC.
До санкційного списку ЄС раніше увійшли низка російських урядовців, політиків, парламентарів, бізнесменів, високопоставлених чиновників міністерств і відомств, а також керівники Криму і так званих ДНР і ЛНР. Крім того, до “чорного списку” організацій входять російські та кримські компанії й організації, а також окремі підрозділи бойовиків.
Зокрема, у санкційному списку Євросоюзу є російські мільярдери Аркадій Ротенберг та Юрій Ковальчук, бізнесмени Костянтин Малофеєв та Микола Шамалов, а також низка російських парламентарів.
Персональні санкції передбачають заборону на в’їзд до країн ЄС та замороження активів цих осіб на території Євросоюзу.
Разом із тим 6 березня ЄС зняв санкції з чотирьох чиновників часів президента Віктора Януковича, але продовжив стосовно самого Януковича і ще 17 людей з його найближчого кола.
У санкційному списку ЄС більше немає колишнього заступника керівника адміністрації президента Андрія Портнова, колишніх керівників СБУ Олександра Якименка та Ігоря Калініна та сина колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова Олексія. Проти самого Януковича, який перебуває у вигнанні в Росії, та ще проти 14 його соратників санкції продовжили ще на рік.
Водночас 11 березня міністерство фінансів США розширило список осіб і організацій, до яких застосували санкції через конфлікт в Україні.
Під санкції потрапили екс-прем’єр України Микола Азаров, колишній перший віце-прем’єр Сергій Арбузов, екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, російський філософ Олександр Дугін, “секретар Ради безпеки самопроголошеної” ДНР Олександр Ходаковський, дружина колишнього “народного губернатора” Донецька Павла Губарєва Катерина.
До списку також увійшли “голова МВС” анексованого Росією Криму Сергій Абісов, так званий міністр внутрішніх справ самопроголошеної “Луганської народної республіки” Юрій Івакін, голова Євразійського союзу молоді Павло Каніщев і московського відділення організації Андрій Коваленко.
У новому списку є дві організації – Євразійський союз молоді, який очолює Олександр Дугін, і Російський національний комерційний банк.
Раніше президент США Барак Обама продовжив дію санкцій проти Росії на рік.
Німеччина та деякі інші європейські країни мають намір наступного тижня під час саміту ЄС у Брюсселі узалежнити долю санкцій проти РФ від виконання мінських домовленостей. Таке рішення у ЄС можуть ухвалити з політичних міркувань. Про це інформагентству Reuters повідомили в дипломатичних колах ЄС у суботу, 14 березня. Німецька газета “Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung” також повідомляє про такий план німецького уряду.
Прив’язка санкцій до виконання мінських домовленостей може стати компромісом між країнами ЄС. Представники деяких з них вже на наступному саміті ЄС, який має відбутися 19 та 20 березня, готові ухвалити рішення про подовження штрафних заходів ще на рік. Утім, інші країни, наприклад Італія чи Греція, не поділяють цю позицію. Формальне рішення мають ухвалити під час саміту у червні.
Утім, узалежнити питання про скасування санкцій від виконання мінських домовленостей можуть як попереднє рішення. Цього року штрафні заходи навряд чи будуть скасовані, адже у мінських угодах на втілення окремих положень, необхідних для деескалації ситуації на Донбасі, передбачений час до кінця року. Це стосується, зокрема, відновлення контролю на українсько-російському кордоні, – пловідомляє DW.de.
Від березня 2014 року після анексії Криму Росією США та ЄС почали запроваджувати санкції проти осіб та компаній, яких вважають причетними до порушення суверенітету, територіальної цілісності України. Згодом санкції були розширені через ескалацію конфлікту на сході України.
Тим часом, як повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, офіс Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Федерики Могеріні отримав лист від українського міністра закордонних справ Павла Клімкіна з проханням розглянути можливість розмістити місію миротворців в Україні в рамках спільної політики безпеки та оборони.
Посилаючись на те ж джерело, Інтерфакс-Україна повідомляє, що позиція щодо конфлікту в Україні ЄС залишається незмінною, і полягає у підтримці діяльності спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та виконанні Мінських домовленостей.
