Найбільше на озброєння витрачають США, Китай та Росія, стверджують аналітики стокгольмського Інституту вивчення проблем миру SIPRI.
Вперше за останні вісім років витрати на озброєння в усьому світі зростають два роки поспіль. За 2016 рік сукупний показник по усіх країнах становив 1,686 трильйона доларів, що на 0,4 відсотка вище, ніж у 2015 році. Такі дані оприлюднив у понеділок, 24 квітня, Стокгольмський Інститут вивчення проблем миру (SIPRI). Особливо істотно видатки на оборону в 2016 році збільшили країни Азії, Океанії, Центральної та Східної Європи, а також Північної Африки, – повідомляє DW.
Беззаперечним лідером у списку залишаються США, які торік спрямували на оборону 611 мільярдів доларів (на 1,7 відсотка більше, ніж роком раніше). За ними йде Китай, що витратив у 2016 році на військові потреби на 5,4 відсотка більше, довівши цю статтю видатків до 215 мільярдів доларів. На третє місце піднялась Росія, яка минулого року витратила на озброєння 69,2 мільярда доларів, що на 5,9 відсотка більше, ніж 2015-го.
Саудівська Аравія, яка ще 2015 року посідала третю сходинку за США та Китаєм, знизила військові витрати на 30 відсотків до 63,7 мільярда доларів. Скорочення цієї статті видатків відбулось “незважаючи на участь у регіональних війнах, що триває”, і пов’язане зі зниженням доходів від продажу нафти, вважають експерти.
Водночас експерти SIPRI не володіють точною інформацією щодо обсягів оборонних видатків багатьох країн Перської Затоки, в тому числі Обєднаних Арабських Еміратів.
На п’ятому місці в актуальному рейтингу – Індія (зростання на 8,5 відсотка до 55,9 мільярда доларів). Німеччина посіла дев’яте місце після Японії та перед Південною Кореєю. 2016 року Берлін збільшив витрати на озброєння на 2,9 відсотка до 41,1 мільярда доларів. У найближчі роки цей показник може становити 69 мільярдів доларів. ФРН зобов’язалась привести свої військові видатки у відповідність з вимогами НАТО, що передбачають мінімальний обсяг витрат на військові потреби у два відсотки ВВП.
Анексія Криму Росією, напруженість у Південнокитайському морі, війни на Близькому Сході: все це підживлює побоювання, що збройні конфлікти поширюватимуться далі, каже боннський експерт. Водночас зменшується довіра до міжнародних організацій та інституцій. Дедалі більше країн покладаються лише на себе, зміцнюючи власну армію.
Серед ключових кризових регіонів – традиційно Близький Схід. Війна в Сирії продовжує загострювати ситуацію. Це – один з факторів, які призвели до збільшення військових витрат країн, в сферу інтересів яких входить цей регіон. “Наша інформація вказує на те, що Росія 2016 року витратила на війну в Сирії 464 мільйона доларів”, – зазначив економіст SIPRI Нан Тіан.
Натомість суттєво скоротила видатки на озброєння Саудівська Аравія. Після того як 2015 року витрати цієї країни на армію різко зросли з 9 до понад 13 відсотків від ВВП, 2016 року вони знову скоротилися до 10. Однак причини цього радше не політичні, а економічні – падіння цін на нафту вже не дає можливості інвестувати у колишніх обсягах. Надходження до бюджету Саудівської Аравії на 80 відсотків складаються з коштів від продажу нафти”, – констатує Нан Тіан. “Тому їм треба заощаджувати за всіма бюджетними статтями”, – каже експерт.
Водночас з огляду на падіння цін на нафту тим більш показовим є зростання видатків Росії на оборону. Адже ця країна так само значною мірою залежна від експорту нафти, однак російська влада вирішила заощадити в інших сферах.
Скорочення Саудівською Аравією військових видатків так само не означає зниження конфліктного потенціалу між цією країною та її одвічним опонентом у боротьбі за вплив у регіоні – Іраном. Обидві сторони цього протистояння не вірять в успіх переговорів на дипломатичному рівні і роблять ставку на військові засоби, констатує Маріус Балес (Marius Bales).
Однак і загалом високий рівень напруженості, який зберігається в регіоні, не сприяє скороченню витрат на армію. “За винятком Оману, у цьому регіоні всі країни беруть участь у збройних конфліктах”, – каже експерт Боннського центру конверсії.
Військові витрати зросли і в Європі – загалом по регіону на 2,6 відсотка. Збільшення припало насамперед на країни Центральної Європи. “Це зростання пов’язане передовсім із тим, що чимало центральноєвропейських країн вбачають зростаючу загрозу з боку Росії”, – зазначає один з авторів щорічного дослідження SIPRI Сімон Вецеманн (Siemon Wezemann). “У цьому нічого не міняє і той факт, що Росія 2016 року витратила на оборону лише 27 відсотків від загальних витрат країн НАТО”, – каже експерт.
Натомість Україна скоротила в 2016 році реальні видатки на оборону, констатують у SIPRI. Хоча номінальні видатки на оборону зросли з 79 мільярдів гривень у 2015 році до 87,5 мільярда гривень у 2016-му, у валюті в фіксованих цінах ця цифра скоротилася з близько 3,6 мільярда до 3,4 мільярда доларів США. З огляду на те, що економіка України в 2016-му році зросла, то частка видатків на оборону впала з чотирьох до 3,8 відсотка ВВП.
“Військові видатки України у 2016 році становили 3,5 мільярда доларів США, скорочення на рівні 3,8 відсотка. Між 2007 та 2016 роком військові видатки збільшилися на 28 відсотків”, – йдеться у статті, опублікованій аналітиками SIPRI.
Аналітики пояснили незначне скорочення видатків на оборону у 2016-му у порівнянні з 2015 роком зниженням інтенсивності бойових дій на Донбасі. “Однак бої спалахували неодноразово у 2016 році, – нагадують експерти SIPRI. – І військові видатки заплановано збільшити у 2017 році, частково на придбання нового обладнання”.